Формула: (NH2)2CO (N-46%)

Найбільш концентроване серед твердих азотних добрив,  ввесь азот  знаходиться в амідній формі, водорозчинне, повільнодіюче, безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією.

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах як в основне внесення, так і для   підживлення.
У системі удобрення ярих зернових культур вносять під передпосівну культивацію.

  Більш ефективно карбамід слідує використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом.У ґрунті амідна форма трансформується в аміачну, а пізніше - в нітратну. Процеси амоніфікації та нітрифікації  відбуваються повільно, за температур + 20°С і більше, тому азот з карбаміду більш рівномірно засвоюється рослинами впродовж вегетації — пролонгована дія добрив.  Амідний азот не вимивається з ґрунту, його втрати - зовсім мінімальні. 

Підживлення розчином карбаміду рекомендується проводити при температурі повітря не більше  + 20°С та  не  менше  + 10...12°С,  у вечірні години або (за хмарної погоди) вдень, що забезпечує підвищення коефіцієнта використання азоту з добрива.  Листкове підживлення особливо ефективне на здорових рослинах, що добре забезпечені іншими елементами живлення.          
 Карбамід є кращим азотним добривом для позакореневого підживлення,      так як (за правильного внесення) амідний азот на 90-95% засвоюється листковою поверхнею рослин, і (що важливо) за дуже короткий проміжок часу.

Листкове підживлення карбамідом рекомендується комбінувати у одному робочому розчині з пестицидами та мікродобривами, що поліпшує дію хімічних засобів і знижує вплив стрес-факторів, які викликані ними. Об'єм робочого розчину при цьому повинен бути не менше 200-250 літрів на 1 гектар.              

За високої концентрації водний розчин карбаміду може спричинити опіки. Молоді рослини більш стійкі до них, а також  краще використовують азот. Допустима концентрація розчину карбаміду для позакореневого підживлення  5-15 %, в залежності від культури та фази розвитку. Для зернових культур — до 15 кг/га (у фізичній вазі).